Український вінок

Обов'язковим елементом традиційного вбрання українок з давніх часів є вінок, який вважався символом довговічної любові та нескінченності роду.

Мистецтво плести вінок — ціла наука, яку сьогодні майже забули. А раніше вона передавалася з покоління в покоління. Важливо було знати, як і коли збирати квіти, як вплітати і зберегти, яке зілля з яким поєднувати, як замочувати квіти у рослинних соках щоб вони довше були свіжими, оскільки свіжий вінок — на добро, а зів’ялий — недобрий знак; якщо вінок розвився чи розірвався — чекай біди.

Обряд вінкоплетин обов’язково супроводжувався піснями та приказками. Малечі вінки плели старші сестри та матері. Вінки підкладали під подушку, щоб побачити віщий сон. Вінок, виготовлений дівчиною, означав чистоту посіву.

Так, керівники гуртків «Українське народне декоративно-ужиткове мистецтво» Ірина Тішина та Оксана Рязанцева провели заняття з вихованцями гуртків зі створення композиції вінка.

І навіть сьогодні він не втрачає своєї значущості, а є модним і стильним головним убором.